Круглий стіл "Хмари в державному секторі"

23 вересня 2020 року відбувся круглий стіл на тему “Цифрова трансформація в Україні: як державному сектору прискорити перехід до моделі хмарних сервісів”. В обговореннях взяли участь представники великих державних ІТ-підприємств, органів влади та журналісти. Обговорення такого важливого питання відбулося за підтримки Міністерства Цифрової Трансформації, Державної Служби Спеціального Зв'язку та Захисту Інформації та Комітету Цифрової Трансформації Верховної Ради України.

Серед присутніх:

Верховна Рада Комітет Цифрової Трансформації
Державна Служба Спеціального Зв'язку та Захисту Інформації
Державна Митна Служба
Державна Судова Адміністрація
Міністерство Охорони Здоров'я
ДК Укроборонпром
Національне Агентство з Запобігань Корупції
Prozorro
ДП Інфотех
ДП НАІС
ДП Дія
Національна Поліція

Хмари вже багато років користуються попитом в корпоративному секторі. І це не дивно, хмара закриває багато ІТ-потреб бізнесу та робить це з притаманною їй ефективністю: правильне використання ресурсів, високі стандарти безпеки, гнучка система тарифікації, глибока інтеграція з власними ІТ-системами, зручні інтерфейси для керування, і допоміжні сервіси для використання ІТ-інфраструктури.

Державні підприємства в Україні почали цей шлях лише нещодавно. Одними з першопрохідців стали Prozorro, eHealth та Нафтогаз. В останні роки навіть намітилася тенденція на використання хмарних сервісів українськими державними підприємствами та органами влади, але насправді все це поодинокі виклики підприємств, які хочуть ефективно використовувати свої ресурси та фінанси.

Сьогодні хмари в українському державному секторі не використовуються в повній мірі. Згідно останніх досліджень, обсяг щорічних державних закупівель ІТ-рішень в Україні (з огляду на допорогових) становить не менше 18-19 млрд грн. при цьому на хмари в 2019 році пішло близько 45 млн грн або трохи більше 0,22% загальної суми - тобто в межах статистичної похибки. На все це є свої причини, але найголовніша з них - це відсутність чіткої державної стратегії, яка б встановлювала пріоритети та стимулювала розвиток хмарного сектору в Україні.

Часткові спроби почати рухатись в цьому напрямку були вже неодноразово. Приймались різні петиції та документи, але жоден з них не дав бажаного ефекту. З минулого року велось обговорення нової стратегії - Cloud First, яка має стандартизувати хмарні інструменти для держави, та зекономити мільярди державних коштів. В середині 2020 року в першому читанні прийнято “Закон про хмарні послуги”, який має стати основою національної концепції використання хмар державним сектором.

Круглий стіл був покликаний обговорити майбутнє закону та хмарної стратегії і відповісти на низку питань, а саме:

Хто має регулювати використання хмарних сервісів?
Як працювати з операторами та послугами, які вони надають?
Якими мають бути стандарти закупівель сервісів та хто це буде контролювати?
Як гармонізувати сервіси для всіх державних підприємств та органів влади і зробити це ефективно?
Як забезпечити безпеку даних користувачів в хмарних сервісах?

“Перш за все хмарна стратегія та законопроект Про Хмарні Послуги №2655 має прикрити величезну корупційну лавочку, та забрати можливість бездумно витрачати державні кошти органами влади. Ще одним головним меседжем - є відповідальність перед законом за виток даних, який постійно відбувається сьогодні з багатьох державних відомств. Кожен має займатись своєю справою. Ми маємо створити спільну довіру, якщо хмарні провайдери можуть приймати критично важливі інформаційні системи та допомагати підприємствам використовувати ресурси ефективно, то ми маємо надати їм таку можливість” - депутат Верховної Ради, Олександр Федієнко.

“На сьогодні немає ніяких перешкод щодо закупівлі хмарних послуг, і власне державне підприємство Prozorro саме це й робить вже не перший рік. Для запуску закупівель хмарних інструментів не потрібно вносити зміни до закону про державні закупівлі, і вже є інструментарій за допомогою якого все це можна робити. Це і механізм центральних закупівельних організацій, інструмент електронних каталогів, а також механізм рамкових угод для великих концернів. Для всього світу хмари є нормою і Україна не має бути винятком” - директор ДП Prozorro, Василь Задворний.

“ДССЗЗІ вже працює в цьому напрямку. Зараз проводяться роботи щодо обґрунтування переходу до побудови системи захисту інформації, який спирається на рамкову модель побудови профілів безпеки. Це не профіль захищеності, як ми звикли до КСЗІ, це інший підхід. Цей профіль безпеки може створюватись на окремі види технологій, зокрема на хмарні. Цей шлях дасть можливість гнучко будувати відповідні системи у тих, хто цю систему використовує на своєму підприємстві чи організації” - відзначив заступник голови ДССЗЗІ Олександр Потій.

Залучення великих підприємств, законодавчих та регуляторних органів до таких обговорень, має стати основою пошуку найкращого варіанту використання хмарних сервісів в державному секторі. Створення в Україні загальної стратегії, та її реалізація, допоможе здійснити справжню цифрову трансформацію на рівні всієї держави. Під час обговорення присутні дійшли наступних висновків:

В країні де масово використовуються застарілі інструменти та методи побудови ІТ-інфраструктур, неможливо здійснити справжній цифровий прогрес.
Державним підприємствам немає сенсу будувати свої величезні дата-центри, та постійно нарощувати інфраструктури, коли цим вже займаються хмарні оператори, і для них це основний вид діяльності, вони роблять це: ефективніше, безпечніше та з використанням новітніх технологій.
Хмарні сервіси мають бути простим і доступним інструментом для вирішення ІТ-потреб кожного підприємства та органу влади.
В 2020 році питання “безпечності” хмарних провайдерів вже не стоїть, вони будують захищені інфраструктури, та інвестують у всі можливі інструменти шифрування, кіберзахисту, та захисту фізичного обладнання на різних рівнях.
Хмарний ринок стрімко зростає, тому потрібно вже сьогодні починати регулювання та гармонізацію моделей використання хмар державними підприємствами.
Майданчики, які обробляють державну інформацію, можуть бути віднесені до розряду критично важливої інфраструктури, та зобов'язані будуть дотримуватись певних нормативів та правил.
Вже сьогодні можна адаптувати інструменти державних закупівель для прозорих постачань хмарних сервісів в держустанови та підприємства, а в майбутньому мають з’явитись більш зручні каталоги для закупівель таких сервісів.
Хмара не є панацеєю від всіх проблем, але це зручний інструмент, який може допомогти багатьом підприємствам та ІТ-департаментам використовувати ресурси ефективно і гнучко. Всі без винятку держ органи повинні мати можливість використовувати цей інструмент, та не мати до цього ніяких перешкод.
Є потреба створення ІТ-співтовариства в державному секторі, тому що, навіть за технологічною спільністю є велика відмінність приватного сектору від державного.

“Хмари - це майбутнє та прогрес, до якого варто йти. Хмарні оператори готові надавати всю необхідну підтримку та допомогу, з вирішенням технічних та організаційних питань переходу до хмарних сервісів. Я сподіваюсь, ми вже пройшли точку неповернення, і хмари дійсно допоможуть Україні та її державним підприємствам стати більш технологічним, безпечними та гнучкими,” - Максим Агєєв, CEO De Novo.